Система роботи з обдарованими учнями в НВК "Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст-гімназія ім.Степана Балея"

Генії не падають з неба,

вони повинні мати можливість

отримати освіту

й мати умови для розвитку (А.Бебель)

   XXI століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни, інтеграції й глобалізації соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі. Перспективи розвитку української держави вимагають глибокого оновлення системи освіти. На шляху модернізації освіти в Україні головне для нас – це створення компетентнісно зорієнтованої системи навчання та виховання школярів.

Час диктує, що в умовах ринку самореалізуватися можуть люди здібні, талановиті, завзяті, ділові, працьовиті, професійно компетентні, які вміють швидко адаптуватися до мінливих умов, здатні до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, прийняття відповідних рішень і саморегуляції поведінки.

Концепція розвитку навчально-виховного комплексу «Великобірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - гімназія імені Степана Балея» передбачає сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів, що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу. Великобірківська школа-гімназія – це загальноосвітній навчальний заклад, у якому співіснують загальноосвітні класи, гімназійні та початкова школа. Старша школа двопрофільна: учні навчаються відповідно до навчальних планів технологічного та універсального профілів.

 Вся навчальна діяльність організовується так, щоб учень послідовно й цілеспрямовано засвоїв ефективні методи, прийоми й технології у самореалізації й саморозвитку свого творчого потенціалу.

     Сьогодні проблема навчання обдарованих безпосередньо пов'язана з новими умовами та вимогами швидко мінливого світу, який породив ідею організації цілеспрямованої освіти людей, що мають яскраво виражені здібності в тій чи іншій галузі знань.

         На сучасному етапі розвитку освіти актуальними є питання удосконалення системи управління навчальним закладом, адже особлива роль належить школі, яка готує майбутнє для Батьківщини. За останні роки змінилися погляди батьків на школу та їх вимоги щодо здобуття дітьми освіти. Батьки мають можливість вибирати ту школу, яка, на їх погляд, надає не тільки глибокі знання, а і виявляє здібності їх дітей, працює на перспективу. Саме тому в школі повинні працювати справжні інтелектуали, які здатні закласти основу для майбутнього професійного вибору учнів. Першочерговим завданням, на наш погляд, є створення привабливого іміджу навчального закладу, щоб у дітей було бажання відвідувати школу з радістю і надією. Основою формування іміджу успішності є розуміння того, що кожна дитина має здібності, прагне їх розвивати і, зрештою, самореалізуватися.

Здібності, як відомо, розвиваються та реалізовуються за  умови сприятливого зовнішнього середовища. Ми визначаємо обдаровану дитину як таку, що відрізняється від однолітків яскраво вираженими здібностями або має внутрішні передумови для високих досягнень у певному  виді діяльності. А під здібностями ми розуміємо індивідуальні особливості, які дозволяють за сприятливих умов успішно оволодівати діяльністю. Завданням сучасної школи є якраз створення отого сприятливого середовища.

         На сучасному етапі розвитку науки "обдарованість" переважно розуміється як "потенціал до досягнень на надзвичайно високому рівні в порівнянні з іншими людьми певного віку, навчання та соціального оточення". Обдарованими і талановитими дітьми називають тих, які за оцінкою досвідчених фахівців, з видатних здібностей демонструють високі досягнення. Вони потребують спеціалізованих навчальних програм. Перспективи розвитку таких дітей визначаються "рівнем їх досягнень і потенційними можливостями в одній або кількох сферах: інтелектуальної, академічних досягнень, творчого чи продуктивного мислення, спілкування і лідерства, художньої та психомоторної діяльності".

Численні дослідження вітчизняної педагогіки й психології традиційно розглядають обдарованість як високий рівень розвитку здібностей. На початку ХХ ст. англійський психолог Ч.Спірмен висунув припущення, що в основі обдарованості лежить особлива «розумова енергія», яка є постійною для окремого індивіда й значно відрізняє людей одне від одного. Обдарованість індивіда зводиться до більшого чи меншого потенційного запасу його нервово-психічної енергії (або психічної активності).

Світова практика досліджень обдарованості дозволяє відстежити зміни в її розумінні з моменту виникнення перших концепцій обдарованості до сьогодення. Існує кілька підходів до виявлення й розвитку обдарованості, в межах яких виділяються різні концепції та моделі обдарованості (Дж. Рензуллі, П. Торрес, Ч. Спірмен, Дж. Галлагер, В. Моляко та ін.).

Особливістю розвитку обдарованих дітей вважають їхні переваги над «звичайними» дітьми за усіма параметрами: інтелектом, творчістю, навчальними досягненнями, спілкуванням, моральними та етичними еталонами.

Система роботи з обдарованими учнями в НВК «Великобірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія» опирається на концепцію інтелектуальної обдарованості М.О.Холодної та теорію Г.Гарднера про сім типів інтелекту.

Центральним моментом вивчення феномену інтелектуальної обдарованості є акцентуація уваги як на процесуальній діяльності, так і на особливостях її психологічної організації.

Згідно з концепцією інтелектуальної обдарованості М.О. Холодної, пояснення її природи передбачає як вивчення сукупності її психічних властивостей, так і особливостей складу та будови індивідуального пізнавального досвіду.

За теорією Г. Гарднера існує сім видів інтелекту, кожний з яких функціонує як окрема система, має своє походження.

Лінгвістичний інтелект – здібність створювати, стимулювати пошук або передавати інформацію (поет, письменник, редактор, журналіст).

Музичний інтелект – здібність виконувати, творити музику або отримувати від неї задоволення (композитор, музичний виконавець).

Логіко-математичний інтелект – здатність досліджувати категорії, взаємовідношення й структури шляхом маніпулювання об’єктами або символами, знаками та експериментувати певним чином (математик, учений).

Тілесно-кінетичний інтелект – здібності формувати та використовувати рухові навички в спорті, виконавському мистецтві, ручній праці (спортсмен, балерина, танцівниця, механік).

За переконаннями автора, особистісний інтелект має сторони, які можуть розглядатися окремо. Це інтраособистісний та інтерособистісний інтелект. Перший – це здатність керувати своїми почуттями, розрізняти, аналізувати їх та використовувати цю інформацію у власній діяльності (письменник). Інтерособистісний інтелект – це здатність помічати й розуміти потреби й наміри інших людей, керувати їхніми настроями, передбачати поведінку в різних ситуаціях (педагог, політичний лідер).

Творча обдарованість – складна інтегративна система особистісних так інтелектуальних утворень, а не окрема якість. Таке бачення представлене у працях Дж. Гілфорда, Е.Торренса та їхніх послідовників.

Обдаровані діти, на думку Н.С.Лейтеса, мають дві групи особливостей. З одного боку, у них виявляються високі інтелектуальні здібності (наприклад, у використанні складних абстрактних понять, розв’язування складних задач), з іншого боку, вони можуть демонструвати особливості, притаманні дітям із психофізичними порушеннями: когнітивні, які вимагають опори на ушкоджені процеси (сприймання, пам’ять); поведінкові – агресивність, схильність до порушень дисципліни, недбалість та інше.

Питання розвитку обдарованості вивчалось та продовжує цікавити вітчизняних та західних психологів, серед яких можна назвати таких як    Я.А. Пономарьова, В.О. Моляко, В.М. Дружиніна, О.І. Кульчицьку, Т.М. Титаренко, В.В. Клименко. Серед західних психологів вагомий внесок у розуміння творчої природи особистості зробили видатні вчені З.Фрейд,        К. Юнг, Є. Фромм, Т. Рібо, А. Маслоу, Д. Дьюї, Р. Стернберг, Дж. Гілфорд, Е.де Боно та ін.

Враховуючи вищесказане, у навчально-виховному комплексі «Великобірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія ім. Степана Балея» розроблена Програма організації роботи з обдарованими учнями, метою якої є:

ü створення освітнього простору школи як сукупності умов для розвитку особистості шляхом здійснення переходу від ідеї розвитку особистості до ідеї саморозвитку;

ü задоволення потреб суспільства в творчих, обдарованих учнях;

ü реалізація процесу пошуку, відбору і творчого розвитку обдарованих дітей в процесі впровадження традиційних і інноваційних форм і методів навчання

           Педагогічний колектив школи ставить перед собою такі завдання:

ü Виховання морально і фізично здорового покоління.

ü Здійснення науково-практичної підготовки талановитої молоді, збагачення на її основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу держави.

ü Розвиток природних позитивних нахилів, здібностей та обдарованості учнів, потреби і вміння самовдосконалюватись, формування громадської позиції, національної свідомості, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії.

ü Надання учням можливостей для реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпечення умов для оволодіння практичними вміннями і навичками наукової, дослідно-експериментальної діяльності відповідно професійної орієнтації.

ü Створення сприятливих умов для гуманізації освіти.

ü Виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.

ü Розробка сучасних науково-методичних концепцій, форм, видів діяльності, матеріалів для використання їх у навчально-методичної роботі.

ü Ефективне впровадження інноваційних технологій навчання.

ü Створення дієвої моніторингової системи оцінки навчальних досягнень учнів.

В основу роботи з обдарованими дітьми покладено такі принципи:

    орієнтація на високі кінцеві результати;

    безперервна передача знань (навчатися й навчати інших необхідно стільки, скільки потребує досконале володіння темою);

    співпраця і взаємодопомога;

    різноманітність завдань;

    навчання за здібностями.                                                                                                                                    

В основі Програми роботи з обдарованими учнями лежить вирішення проблеми пошуку та діагностики обдарованих дітей. Ми виділяємо такі групи обдарованих дітей:

    діти з високими показниками інтелекту;

    діти з високим рівнем творчих здібностей;

    діти, які досягли успіхів у будь-яких галузях ( музика, спорт, окремі предмети тощо);

    діти, які добре навчаються.

Така класифікація дає змогу створити банк даних, які використовуються для подальшого планування роботи з дітьми.

Результати діагностики обговорюються на психолого-педагогічних консиліумах, де визначаються діти за рівнями і створюється банк даних:

1. Учні Всеукраїнського рівня (учасники ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та Всеукраїнських учнівських конкурсів)

2. Учні обласного рівня (переможці ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, ІІІ етапу  конкурсу ім. Петра Яцика та ІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН);

3. Учні районного рівня (переможці  ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та І етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН та ін.)

Наступним етапом у роботі з обдарованими учнями у нашому навчальному закладі є проектування очікуваних результатів. На цьому етапі на перший план виходить науково-методичне забезпечення роботи з обдарованими учнями.

Методична рада навчально-виховного комплексу забезпечує:

    проведення науково-практичних конференцій, семінарів, присвячених проблемам розвитку творчого потенціалу педагогів та школярів, координування роботи психолого-педагогічного семінару «На шляху до творчого зростання»;

    впровадження у практику роботи школи нових освітніх технологій;

    організацію у виставок нових технологічних і методичних засобів, презентацію індивідуальних програм творчих вчителів, психолога, спрямованих на виявлення і розвиток обдарованих дітей;

    активну діяльність  клубу творчих учителів «Гроно», обмін досвідом з проблем роботи з обдарованими дітьми.

Адміністрація школи-гімназії забезпечує:

    організацію педагогічного процесу з метою забезпечення розвитку здібностей обдарованих учнів;

    визначення варіативної частини робочого навчального плану: впровадження курсів за вибором («Красномовство», «Шукачі скарбів»), факультативних курсів («Вчимося бути громадянами», «Основи наукових досліджень», «Практикум з правопису української мови», «Практикум з синтаксису української мови», «Основи споживчих знань»);

    розробку комплексу науково-методичних та навчальних матеріалів, конкретних методичних рекомендацій;

    підбір педагогічних кадрів відповідного рівня, здатних сприяти творчій праці учня;

    постійне вивчення педагогічної майстерності вчителів, забезпечення умов для їх самостійної діяльності, підвищення загальнокультурного та професійного рівня;

    забезпечення участі обдарованих учнів у конкурсах, змаганнях, олімпіадах, конференціях, конкурсів-оглядів творчих і наукових учнівських робіт, виставок, спрямованих на виявлення і самореалізацію обдарованих дітей.

Шкільні методичні об’єднання та кафедри забезпечують:

     розробку та впровадження методичних матеріалів щодо організації роботи з обдарованими дітьми;

    систематизація матеріалів з досвіду роботи;

     розробка індивідуальних програм роботи з обдарованими учнями;

     пошук та впровадження інноваційних технологій у процес навчання;

     забезпечення науково-пошукової діяльності учнів;

     підготовка учнів до олімпіад, конкурсів тощо.

У 2007/2008 н.р. на базі Великобірківської школи-гімназії створено Тернопільську  районну філію Тернопільського обласного комунального територіального відділення МАН України. А вже у 2008/2009 н.р. Тернопільський район пишався двома переможцями обласного етапу конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН (Кіш Юлія, учениця 10-А класу, секція медицини, диплом ІІІ ступеня, науковий керівник – вчителька біології Костанович Л.М.; Логін Ірина, учениця 9-А класу, секція української мови диплом ІІІ ступеня, науковий керівник – вчителька української мови та літератури Радьо Л.Н).

З того часу наукове життя у школі-гімназії помітно пожвавилось. Школярі з нетерпінням чекають зустрічі з викладачами тернопільських університетів – викладачем секції хімії, доцентом Тернопільського національного медичного університету Заргичуком Григорієм Ярославовичем,  керівником секції історії, викладачем Тернопільського комерційного коледжу, Питуляком Миколою Васильовичем і Питуляк Мирославою Романівною – викладачами Тернопільського національного педагогічного університету, які ведуть у нас секцію географії тощо. Викладачі не тільки читають лекції, ведуть семінарські й практичні заняття, а й надають індивідуальні консультації, допомагають в організації конкурсів, турнірів, конференцій, диспутів. Творча молодь прагне себе реалізувати, тому ми створюємо їм для цього якнайкращі умови.

Методичні рекомендації щодо створення проектів професійного зростання

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Під неперервною освітою розуміють процес, спрямований на всебічний розвиток особистості, її  творчу самореалізацію, збагачення духовних потреб, систематичне підвищення її професійних компетентностей, адекватних науково-технічному прогресу, що відбувається в суспільстві.

Післядипломна освіта доповнює професійну освіту, забезпечує постійне оновлення базових знань, умінь і навичок фахівців відповідно до вимог постійного розвитку суспільства, техніки і технологій. Формування сучасного вчителя значною мірою залежить від діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, які є координаційними, науково-методичними та інформаційними центрами в системі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти регіону. Тому на сьогодення основним призначенням інститутів післядипломної педагогічної освіти є забезпечення потреб держави у висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівцях у сфері освіти.

Завдання ІППО та методичних служб (РМК) – створити систему адресного безперервного науково-методичного супроводу професійного зростання керівних та педагогічних кадрів.

На курсах підвищення кваліфікації метою навчального процесу є розвиток професійної компетентності педагогів, систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань, удосконалення або набуття досвіду самостійної творчої роботи, розвиток навичок самоосвіти. У період реформування системи освіти особливо посилюється значення науково-методичної роботи з педагогічними кадрами у міжкурсовий період, вона покликана не тільки підтримувати необхідний рівень професійної компетентності вчителів, а й спрямовувати їх в опануванні педагогічними інноваціями. Постає проблема розробки програми, за якою педагог буде здійснювати своє професійне зростання протягом наступних п’яти років.  Тому на заключному етапі курсової підготовки передбачено розробку  та захист випускного творчого проекту на тему: «Мій шлях професійного розвитку з проблеми…».

Написання і захист проектів, реалізація їх на практиці дозволить педагогам здійснити самопізнання і саморозвиток не тільки під час курсової підготовки, а й у міжкурсовий період. Методична служба на рівні області, району, школи покликана здійснювати науково-методичний супровід під час роботи за проектами. Заключним етапом повинен стати звіт на наступних курсах підвищення кваліфікації.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Сучасний проект – це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності й одночасно формування певних особистісних якостей. Проектна технологія вимагає володіння певною сумою знань, передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показ практичного застосування надбаних знань – від теорії до практики, тобто використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Проектування вимагає усвідомлення мети діяльності, розуміння сутності розв’язуваної проблеми, її значущості й практичної цінності, володіння методами дослідження, інтегрування міжпредметних знань і вмінь, активності і самостійності виконання.

Проект (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає  план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто прообраз якого-небудь об'єкта, виду діяльності тощо. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність виконавців — індивідуальну, групову, парну, котру вони виконують протягом визначеного часу. Проектний метод вимагає рішення будь-якої проблеми на основі використання різних методів, інтегрування теоретичних знань, умінь, технологій, творчості.

Критеріальні вимоги до створення проекту:

¨    наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам учасників проекту;

¨    практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів;

¨    дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання про­блеми;

¨    структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

¨    створення умов для виявлення і розв'язання психолого-педагогічної проблеми (її постановки, дослідження, по­шук шляхів розв'язання, експертизи та апробації версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, оцін­ка та впровадження);

¨    самодіяльний характер творчої активності;

¨    використання активних й інтерактивних форм і методів;

¨    «продуктивність» проекту: якщо це теоретична пробле­ма, то конкретне її рішення, якщо практична – конкрет­ний результат впровадження;

¨    педагогічна цінність діяльності (знання, вміння, навич­ки, моральні норми та цінності, світоглядні позиції тощо)

Технологія створення проекту:

№	Етапи роботи	Зміст діяльності
1.	Діагностико – прогностичний етап. Визначення мети та завдань проекту.	Вивчення проблем шкільної освіти, власної професійної діяльності; потреб, можливостей; оцінка дидактичних можливостей предмета, напряму діяльності за фахом, теми щодо застосування проектної технології, визначення головних проблем. Обговорення проблеми, пошук необхідної інформації, визначення мети і завдань.
2.	Етап моделювання.	Створення описово-структурної моделі (словесної, графічної або понятійного аналога) проекту; визначення критеріїв ефективності проекту; розробка моніторингової системи фун­кціонування моделі (як і яким чином контролюватиметься та оцінюватиметь­ся діяльність учасників проекту на різних етапах).
3.	Планування.	Формування програми діяльності щодо реалізації проекту, розробка плану в цілому та конкретних дій; вибір спо­собів збору інформації, форм і методів, формування уявлень про результати (форма звіту), розробка критеріїв оцін­ки результату і процесу.
4.	Дослідження.	Збір інформації, аналіз, вибір стратегії і тактики, робота з літературою, прове­дення експерименту, анкетування, ро­бота з літературою.
5.	Етап визначення  ефективності.	Оцінка як самої діяльності, такі кінцевого продукту, формулювання вис­новків.
6.	Оформлення звіту.	Показ результатів у формі: звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту.
7.	Оцінка результатів і  процесу.	Самооцінка результатів за встановленими критеріями

2. ОПИС РОЗРОБКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ

Алгоритм короткого опису проекту:

1. Назва проекту (відтворює основний зміст діяльності).

2. Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.

3. Мета проекту.

4. 3авдання проекту.

5. Етапи, термін реалізації проекту.

6. Забезпечення проекту:

¨      науково-методичне;

¨      матеріально-технічне.

7. Перелік основних заходів.

8. Очікуванні результати.

9. Система організації і контролю за ходом виконання.

Обгрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, не­обхідність, новизну обраної тематики.

Мета та завдання проекту повинні бути сконкретизовані й спрямовані на реальний результат.

Відповідно до мети та завдань обирається тип проекту, по­дається його характеристика за такими параметрами:

За кінцевим результатом: теоретичний, теоретико-практичний, практико-орієнтований.

За змістом: монопредметний, міжпредметний, надпредметний.

За кількістю учасників: індивідуальний, колективний (парний, груповий).

За тривалістю: міні-проект, короткочасний, середньої трива­лості, довготривалий, лонгітюдний.

За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частко­во-пошуковий, дослідницький чи експериментально-дослід­ницький, евристичний.

За характером контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.

Визначення учасників та (співучасників) проекту.

Визначення бази реалізації проекту (місця розробки та місця реалізації).

Термін реалізації  проекту включає дати початку та закінчення роботи над проектом.

Прогнозований результат передбачає створення нового продукту.

Визначення ресурсів (людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).

Визначення етапів та завдань реалізації проекту зручно здійснювати за такими таблицями:

Таблиця 1

№ з/п	Етапи роботи над проектом та його реалізацією	Зміст діяльності	Термін

Таблиця 2

№ з/п	Зміст діяльності	Термін	Форма узагальнення	Науково-методичний супровід	Відмітка про виконання

Результати проекту (окремих етапів) можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об’єднань,  центрів, громадських організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення теорем, методи дослідження).

Оформлення результатів проекту може бути найрізноманітнішим – рукописні та друковані матеріали, відеофільм, фотографії, альбоми, комп’ютерні програми, настінні газети, моделі тощо. Їх також доцільно представити  у формі таблиці:

 Таблиця 3

Зміст	Форма представлення	Оцінка якості

Насамкінець, після реалізації проекту робляться загальні висновки, де визначається ступінь досягнення мети, якість, перспективність, надаються рекомендації щодо подальшого використання кінцевого продукту.

ІІІ. ОФОРМЛЕННЯ ПРОЕКТУ

Проект має відповідати наступним правилам оформлення:

1.       Обсяг складає довільну кількість сторінок.

2.       Текст набирається на аркушах білого паперу стандартного формату А-4, з використанням шрифтів текстового редактора Word (Times New Roman), кеглем 14, через 1,5 інтервалу (30 рядків на сторінці) з дотриманням таких розмірів полів: верхнього, нижнього і лівого – 20 мм, правого – 10 мм.

3.       Титульна сторінка оформлюється за встановленою формою (див. Додаток 1).

ІV. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ПРОЕКТУ

До захисту проекту допускаються слухачі, які виконали навчальний план, склали тести, розробили проект та отримали на нього рецензію наукового керівника.

Захист полягає у стислому (10 –15 хв.) викладенні змісту (обґрунтування вибору проблеми, мета, завдання, загальна характеристика проекту, відповіді на запитання та зауваження рецензента та присутніх).

Проекти зберігаються в ІППО, райметодкабінеті, навчальному закладі.