Методичні рекомендації щодо створення проектів професійного зростання

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Під неперервною освітою розуміють процес, спрямований на всебічний розвиток особистості, її  творчу самореалізацію, збагачення духовних потреб, систематичне підвищення її професійних компетентностей, адекватних науково-технічному прогресу, що відбувається в суспільстві.

Післядипломна освіта доповнює професійну освіту, забезпечує постійне оновлення базових знань, умінь і навичок фахівців відповідно до вимог постійного розвитку суспільства, техніки і технологій. Формування сучасного вчителя значною мірою залежить від діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, які є координаційними, науково-методичними та інформаційними центрами в системі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти регіону. Тому на сьогодення основним призначенням інститутів післядипломної педагогічної освіти є забезпечення потреб держави у висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівцях у сфері освіти.

Завдання ІППО та методичних служб (РМК) – створити систему адресного безперервного науково-методичного супроводу професійного зростання керівних та педагогічних кадрів.

На курсах підвищення кваліфікації метою навчального процесу є розвиток професійної компетентності педагогів, систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань, удосконалення або набуття досвіду самостійної творчої роботи, розвиток навичок самоосвіти. У період реформування системи освіти особливо посилюється значення науково-методичної роботи з педагогічними кадрами у міжкурсовий період, вона покликана не тільки підтримувати необхідний рівень професійної компетентності вчителів, а й спрямовувати їх в опануванні педагогічними інноваціями. Постає проблема розробки програми, за якою педагог буде здійснювати своє професійне зростання протягом наступних п’яти років.  Тому на заключному етапі курсової підготовки передбачено розробку  та захист випускного творчого проекту на тему: «Мій шлях професійного розвитку з проблеми…».

Написання і захист проектів, реалізація їх на практиці дозволить педагогам здійснити самопізнання і саморозвиток не тільки під час курсової підготовки, а й у міжкурсовий період. Методична служба на рівні області, району, школи покликана здійснювати науково-методичний супровід під час роботи за проектами. Заключним етапом повинен стати звіт на наступних курсах підвищення кваліфікації.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Сучасний проект – це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності й одночасно формування певних особистісних якостей. Проектна технологія вимагає володіння певною сумою знань, передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показ практичного застосування надбаних знань – від теорії до практики, тобто використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Проектування вимагає усвідомлення мети діяльності, розуміння сутності розв’язуваної проблеми, її значущості й практичної цінності, володіння методами дослідження, інтегрування міжпредметних знань і вмінь, активності і самостійності виконання.

Проект (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає  план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто прообраз якого-небудь об'єкта, виду діяльності тощо. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність виконавців — індивідуальну, групову, парну, котру вони виконують протягом визначеного часу. Проектний метод вимагає рішення будь-якої проблеми на основі використання різних методів, інтегрування теоретичних знань, умінь, технологій, творчості.

Критеріальні вимоги до створення проекту:

¨    наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам учасників проекту;

¨    практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів;

¨    дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання про­блеми;

¨    структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

¨    створення умов для виявлення і розв'язання психолого-педагогічної проблеми (її постановки, дослідження, по­шук шляхів розв'язання, експертизи та апробації версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, оцін­ка та впровадження);

¨    самодіяльний характер творчої активності;

¨    використання активних й інтерактивних форм і методів;

¨    «продуктивність» проекту: якщо це теоретична пробле­ма, то конкретне її рішення, якщо практична – конкрет­ний результат впровадження;

¨    педагогічна цінність діяльності (знання, вміння, навич­ки, моральні норми та цінності, світоглядні позиції тощо)

Технологія створення проекту:

№	Етапи роботи	Зміст діяльності
1.	Діагностико – прогностичний етап. Визначення мети та завдань проекту.	Вивчення проблем шкільної освіти, власної професійної діяльності; потреб, можливостей; оцінка дидактичних можливостей предмета, напряму діяльності за фахом, теми щодо застосування проектної технології, визначення головних проблем. Обговорення проблеми, пошук необхідної інформації, визначення мети і завдань.
2.	Етап моделювання.	Створення описово-структурної моделі (словесної, графічної або понятійного аналога) проекту; визначення критеріїв ефективності проекту; розробка моніторингової системи фун­кціонування моделі (як і яким чином контролюватиметься та оцінюватиметь­ся діяльність учасників проекту на різних етапах).
3.	Планування.	Формування програми діяльності щодо реалізації проекту, розробка плану в цілому та конкретних дій; вибір спо­собів збору інформації, форм і методів, формування уявлень про результати (форма звіту), розробка критеріїв оцін­ки результату і процесу.
4.	Дослідження.	Збір інформації, аналіз, вибір стратегії і тактики, робота з літературою, прове­дення експерименту, анкетування, ро­бота з літературою.
5.	Етап визначення  ефективності.	Оцінка як самої діяльності, такі кінцевого продукту, формулювання вис­новків.
6.	Оформлення звіту.	Показ результатів у формі: звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту.
7.	Оцінка результатів і  процесу.	Самооцінка результатів за встановленими критеріями

2. ОПИС РОЗРОБКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ

Алгоритм короткого опису проекту:

1. Назва проекту (відтворює основний зміст діяльності).

2. Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.

3. Мета проекту.

4. 3авдання проекту.

5. Етапи, термін реалізації проекту.

6. Забезпечення проекту:

¨      науково-методичне;

¨      матеріально-технічне.

7. Перелік основних заходів.

8. Очікуванні результати.

9. Система організації і контролю за ходом виконання.

Обгрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, не­обхідність, новизну обраної тематики.

Мета та завдання проекту повинні бути сконкретизовані й спрямовані на реальний результат.

Відповідно до мети та завдань обирається тип проекту, по­дається його характеристика за такими параметрами:

За кінцевим результатом: теоретичний, теоретико-практичний, практико-орієнтований.

За змістом: монопредметний, міжпредметний, надпредметний.

За кількістю учасників: індивідуальний, колективний (парний, груповий).

За тривалістю: міні-проект, короткочасний, середньої трива­лості, довготривалий, лонгітюдний.

За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частко­во-пошуковий, дослідницький чи експериментально-дослід­ницький, евристичний.

За характером контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.

Визначення учасників та (співучасників) проекту.

Визначення бази реалізації проекту (місця розробки та місця реалізації).

Термін реалізації  проекту включає дати початку та закінчення роботи над проектом.

Прогнозований результат передбачає створення нового продукту.

Визначення ресурсів (людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).

Визначення етапів та завдань реалізації проекту зручно здійснювати за такими таблицями:

Таблиця 1

№ з/п	Етапи роботи над проектом та його реалізацією	Зміст діяльності	Термін

Таблиця 2

№ з/п	Зміст діяльності	Термін	Форма узагальнення	Науково-методичний супровід	Відмітка про виконання

Результати проекту (окремих етапів) можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об’єднань,  центрів, громадських організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення теорем, методи дослідження).

Оформлення результатів проекту може бути найрізноманітнішим – рукописні та друковані матеріали, відеофільм, фотографії, альбоми, комп’ютерні програми, настінні газети, моделі тощо. Їх також доцільно представити  у формі таблиці:

 Таблиця 3

Зміст	Форма представлення	Оцінка якості

Насамкінець, після реалізації проекту робляться загальні висновки, де визначається ступінь досягнення мети, якість, перспективність, надаються рекомендації щодо подальшого використання кінцевого продукту.

ІІІ. ОФОРМЛЕННЯ ПРОЕКТУ

Проект має відповідати наступним правилам оформлення:

1.       Обсяг складає довільну кількість сторінок.

2.       Текст набирається на аркушах білого паперу стандартного формату А-4, з використанням шрифтів текстового редактора Word (Times New Roman), кеглем 14, через 1,5 інтервалу (30 рядків на сторінці) з дотриманням таких розмірів полів: верхнього, нижнього і лівого – 20 мм, правого – 10 мм.

3.       Титульна сторінка оформлюється за встановленою формою (див. Додаток 1).

ІV. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ПРОЕКТУ

До захисту проекту допускаються слухачі, які виконали навчальний план, склали тести, розробили проект та отримали на нього рецензію наукового керівника.

Захист полягає у стислому (10 –15 хв.) викладенні змісту (обґрунтування вибору проблеми, мета, завдання, загальна характеристика проекту, відповіді на запитання та зауваження рецензента та присутніх).

Проекти зберігаються в ІППО, райметодкабінеті, навчальному закладі.